Реформа «Нова українська школа»: що потрібно знати київським сім'ям про 12-річне навчання та оновлені терміни впровадження

Київські школи опинилися в епіцентрі загальнонаціональної освітньої реформи, яка докорінно змінить систему початкової та середньої освіти. В рамках реформи «Нова українська школа» (НУШ) система переходить на трирівневу структуру: 1-4, 5-9 та 10-12 класи. Столичні школи готуються до запровадження гімназій (5-9 класи) та ліцеїв (10-12 класи), яке розпочнеться 2027 року.

Ключові терміни для київських шкіл

З 1 вересня 2027 року Україна офіційно переходить на 12-річний шкільний цикл, старша школа подовжується на один рік. Перед загальнонаціональним запровадженням реформа тестується в 25 пілотних академічних ліцеях, зокрема в київських закладах, протягом 2024/25 навчального року. Для київських родин це означає, що їхні діти в старшій школі навчатимуться в системі ліцею на рік довше, а навчальні програми та інфраструктура будуть приведені у відповідність до нової структури.

Реформа також спрямована на вирішення нагальних проблем із безпекою та інфраструктурою. По всій Україні пошкоджено 3 373 навчальні заклади, з яких 385 зруйновано повністю, а загальні збитки сягають 13,4 мільярда доларів. У Києві чимало шкіл не мають належних укриттів, що змушує учнів переходити на змішану форму навчання. За державними даними, 741 000 дітей по всій Україні навчаються у змішаному форматі, поєднуючи очні та дистанційні заняття, через відсутність укриттів у школах. Водночас 443 000 учнів із зон активних бойових дій навчаються виключно онлайн. Показники київських шкіл щодо переходу на змішане навчання відображають цю проблему, а адміністрації закладів пріоритетно займаються будівництвом укриттів та розподілом підручників у рамках програми LEARN.

Вища освіта: фінансування за результатами та автономія

Реформа торкнулася й київських університетів. З 2020 року заклади працюють за моделлю фінансування, прив'язаного до результатів діяльності, а контракти з ректорами укладаються з урахуванням ключових показників ефективності. Мета, скоротити кількість низькоякісних закладів і спрямувати більше ресурсів до найкращих. Університети столиці, які традиційно входять до числа провідних у країні, скористалися розширеною автономією в рамках цієї системи. Студентам і викладачам варто бути готовими до того, що акцент на вимірюваних результатах збережеться, адже рішення щодо фінансування дедалі більше залежатимуть від показників роботи закладу.

Реформи покликані модернізувати українську систему освіти після років потрясінь, спричинених війною, однак їхній повний вплив на мешканців Києва проявлятиметься поступово, протягом кількох років. Перехід на 12-річний цикл, запровадження гімназій і ліцеїв, а також подальше забезпечення безпечніших і краще обладнаних шкіл, усе це стане більш відчутним для родин починаючи з 2027 навчального року. Тим часом Міністерство освіти і науки продовжує координувати роботу з місцевими органами влади щодо наявності укриттів, підготовки вчителів і постачання підручників у рамках програми LEARN.

Для киян найближчі два роки стануть перехідним періодом. Школи поетапно впроваджуватимуть нові структури, моделі університетського фінансування ставатимуть жорсткішими або винагороджуватимуть за досягнення, а безпека навчального середовища залишатиметься одним із головних пріоритетів. Уряд запевняє, що ці реформи спрямовані на приведення української освіти у відповідність до європейських стандартів, однак практичні наслідки, від зміни тривалості навчального дня до нових вимог до курсів, стануть зрозумілішими в міру наближення дедлайну 2027 року.